Хуст (угор. Huszt, слов. Huszt або Hust, нім. Husst) м., рай. центр на Закарпатті; положений у Мармароській котловині, при впадінні Ріки до Тиси, 24 000 меш. (1970). На окраїнах м. підноситься вулканічного походження гора, на якій в 11 — 12 вв. збудовано замок-фортецю (тепер у руїнах). Замок служив для охорони доступу до копальні солі в Солотвині. У 16 — 17 вв. за X. і його замок часто воювали Габсбурґи і семигородські кн., а також; на нього нападали турки і татари. 1709 Франц Ракоці скликав у X. семигородський сойм. Замок був знищений від бурі і пожежі 1766. У X. народився учений І. Орлай (1770), у 19 ст. жив філософ В. Довгович. 21. 1. 1919 в X. зібрався Всенар. Конгрес угор. русинів, що утворив Центр. Нар. Раду і ухвалив приєднати Закарпаття до України. 10. 11. 1938 X. став столицею автономної Карпато-укр. держави, куди евакуювався уряд А. Волошина з Ужгороду, і був свідком її нац.держ. відродження та в сер. березня 1939 збройної боротьби між Карп. Січчю і чес. та угор. військами. Тут також зібрався Сойм Карп. України 15. 3. 1939. У X. 1938-39 був осідок Апостольського Адміністратора Мукачівської єпархії, виходив' щоденник «Нова Свобода» та діяв театр «Нова Сцена». На замковій горі поховані поляглі карп. січовики. Тепер у X. працюють фетро-фільцева і взуттєва фабрики, мебльовий комбінат, цегельно-черепичний завод, підприємства харчової пром-сти, сер. школи (1921 — 45 була гімназія), лісотехн. технікум, медична і культ.-осв. школи.
